Коли
Ко́ли (іноді Ко́лі[1]) гербу Юноша (пол. Kołowie) — шляхетський рід Королівства Польського.
Представники[ред. | ред. код]
Протопластом роду Адам Бонецький уважав Миколая Далявського — свідка у надавчій грамоті на Винники дітям львівського війта у 1352 році[1]. Сучасний дослідник Єжи Сперка припускає, що предки роду роду походили з Сілезії[2].
- Миколай — воєвода іновроцлавський
- Пйотр — каштелян іновроцлавський[джерело?]
- Ян з Далеєва (?—1438) — стольник королеви Софії Гольшанської 1429, галицький каштелян 1437, земський суддя 1435.
- Перша дружина невідома. Діти:
- Клєменс з Далеєва, Библа, Сапоровичів (Шапоровичів) (пом. перед 1468) — син першої дружини, від нього пішов рід Сапоровських (в 1443-му р. після розподілу отримав Сапоровичі, Kornicze, пів Przerowa). Помер в 1468 р. Діти:
- Станіслав (Stanisław)
- Томас (Tomasz)
- Ян; сини Клеменса 1473 року після поділу спадку стрийка Яна отримали Печеніжин, Ключів (Kluczów), Кийданці (Kojdańcze), Хлібичин, половину села Перерів (Przerów[3][4]), половину рухомого майна, золота і 220 гривень, записаних на Коропці, а 1475 квитували стриєчного брата Петра зі 160 на Кропці.
- Ян «Колюшко» — син першої дружини, галицький підстолій[5] 1455 р. Одружений був в 1438 р. з Ядвігою з Мартинова. Помер бездітний 1468 р.
- дочки ~1443-го року.
- Клєменс з Далеєва, Библа, Сапоровичів (Шапоровичів) (пом. перед 1468) — син першої дружини, від нього пішов рід Сапоровських (в 1443-му р. після розподілу отримав Сапоровичі, Kornicze, пів Przerowa). Помер в 1468 р. Діти:
- Друга дружина — Ядвіга з Моравиці (Morawica), удова Навоя з Тенчина. Діти з Ядвігою:
- Ян «Старший» (іноді зветься «Колюшко»), підписувався «з Далеєва, Гринівців, Жовтанців») (?—1472) — галицький підкоморій 1455, 1443 від свого імені та молодших братів брав участь у поділі «ба́тьківщини» зі зведеними братами, 1446[5] з молодшими рідними братами поділили «ба́тьківщину», він отримав Гринівці (Hryniowce), Загір'я, вони Далеїв та Лисець; 1468 погодив з удовою брата, підстолія Яна, його спадок (отримав Грожану, Хлібичин, Сопів, Підгайці; 1469 під час ревізії королівщин у Руському та Подільському воєводствах пред'явив багато привілеїв з наданнями та записами сум, зокрема, 300 гривень на Прерові та Мацейовичах (Maciejowice), 300 — на Сарнках та Озерянах, на села Корнич та Сапоровичі в Коломийському повіті, «вічні листи» на Вербів та Клекотів у Львівському повіті, 200 — від угорського короля на Букачівцях, Козарах, Вишневі, Молоденцях (Młodzieńce), королеви Марії на Лисці, «вічні листи» старого короля на Жовтанці, Устя, Małyszyce, Nieszczyce, Panowce, Kochenów; 1471 набув від Грицька Кердея Зелену, Сокиринці (Siekierzyńce), чотири села на Поділлі. Діти Яна:
- Барбара — дружина Миколая Гербурта, самбірського войського, який 1483 року записав їй 700 гривень оправи посагу та віна[6]
- Павел з Далейова (Далеюва) та Жовтанців (?—1509) — підкоморій, каштелян галицький, воєвода подільський, дружина — Бурнетта Ходецька Діти Павла:
- Ян — польний гетьман коронний
- Катажина — дружина Теодорика Язловецького (молодшого), коронного гетьмана Миколая Сенявського
- Анна — дружина подільського воєводи Яна Мєлєцького
- Станіслав — підкоморій галицький у 1517
- Миколай (?—1532)[6] — червоногродський староста[7], галицький хорунжий, підкоморій
- Барбара — друга дружина великого литовського гетьмана Юрія «Геркулеса» Радзивілла, мати королеви Варвари Радзивілл
- Ян — польний гетьман коронний
- Ян
- Пйотр — неповнолітній 1473, ротмістр 1505, дружина Барбара Кміта з Дубецька, удова Станіслав Дершняка, оправна посесорка Рокитниці[8]
- Ян «середній» (Ярослав) (?—1471), з 1452 фігурує як Ярослав. В 1446 р. з допомогою Яна Старшого отримав (разом у володіння з середнім Яном) Далеїв та Лисець (ред. 99% що це в Івано-Франківській обл. але 1% що в Тернопільській). В 1453 р. заставив Загір'я (Zagórze) Гнатові з Кутища[5]. Для старшого брата Яна (гал. підкоморій), який повернувся з Угорщини, має підтвердити тут заставу. "Ян Ярослав" помер бездітний в 1471 р. В тому ж 1471 р. Ян (гал. підкоморій) викупив Загір'я (Zagórze).
- Ян «молодший» — неповнолітній 1446, студент Краківського університету 1447. Останній раз згадувався в актах 1448 р. і напевно потім помер.
- Катажина — дружина перемиського каштеляна Добєслава Одровонжа
- Ян «Старший» (іноді зветься «Колюшко»), підписувався «з Далеєва, Гринівців, Жовтанців») (?—1472) — галицький підкоморій 1455, 1443 від свого імені та молодших братів брав участь у поділі «ба́тьківщини» зі зведеними братами, 1446[5] з молодшими рідними братами поділили «ба́тьківщину», він отримав Гринівці (Hryniowce), Загір'я, вони Далеїв та Лисець; 1468 погодив з удовою брата, підстолія Яна, його спадок (отримав Грожану, Хлібичин, Сопів, Підгайці; 1469 під час ревізії королівщин у Руському та Подільському воєводствах пред'явив багато привілеїв з наданнями та записами сум, зокрема, 300 гривень на Прерові та Мацейовичах (Maciejowice), 300 — на Сарнках та Озерянах, на села Корнич та Сапоровичі в Коломийському повіті, «вічні листи» на Вербів та Клекотів у Львівському повіті, 200 — від угорського короля на Букачівцях, Козарах, Вишневі, Молоденцях (Młodzieńce), королеви Марії на Лисці, «вічні листи» старого короля на Жовтанці, Устя, Małyszyce, Nieszczyce, Panowce, Kochenów; 1471 набув від Грицька Кердея Зелену, Сокиринці (Siekierzyńce), чотири села на Поділлі. Діти Яна:
- Малґожата — дружина власника Бучача Михайла Абданка[9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Boniecki A. Herbarz polski [Архівовано 29 липня 2018 у Wayback Machine.]… — Cz. 1. — T. 10. — S. 344.
- ↑ Sperka J. Zarys migracji rycerstwa śląskiego na ziemie RUSI Koronnej w okresie panowania Władysława Jagiełły [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 223. (пол.)
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Przerów (tom IX, str. 176). Архів оригіналу за 12 листопада 2021.
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Przyrow (tom IX, str. 224). Архів оригіналу за 31 грудня 2018.
- ↑ а б в Boniecki A. Herbarz polski [Архівовано 31 грудня 2018 у Wayback Machine.]… — Cz. 1. — T. 10. — S. 345.
- ↑ а б Boniecki A. Herbarz polski [Архівовано 31 грудня 2018 у Wayback Machine.]… — Cz. 1. — T. 10. — S. 346.
- ↑ Kiryk F. Kola (Koło) Mikołaj h. Junosza (zm. 1532) [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1967. — T. ХІІІ/2, zeszyt 57. — S. 286. (пол.)
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski [Архівовано 31 грудня 2018 у Wayback Machine.]… — Cz. 1. — T. 10. — S. 347.
- ↑ Dörflerówna A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1392) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. 3. — S. 84 (репринт 1989 р.) ISBN 83-04-03291-0.
Джерела[ред. | ред. код]
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich [Архівовано 29 липня 2018 у Wayback Machine.]. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1907. — Cz. 1. — T. 10. — S. 344—347. (пол.)
- Kiryk F. Kola (Koło) Jan z Dalejowa h. Junosza (zm. 1543) [Архівовано 25 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1967. — T. ХІІІ/2, zeszyt 57. — S. 285—286. (пол.)
- Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 559. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Nazwisko «Koła» [Архівовано 26 грудня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
