Дуб

Дуб Період існування: палеоген (можливо, пізня крейда) – сьогодення
Дуб звичайний (Quercus robur) типовий
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Букоцвіті (Fagales)
Родина:	Букові (Fagaceae)
Підродина:	Quercoideae
Рід:	Дуб (Quercus) L., 1753
Вікісховище: Quercus

Дуб (Quercus) — рід багаторічних рослин родини букових (Fagaceae), що налічує приблизно 430 негібридних видів. Його представники поширені переважно у помірних і тропічних областях Північної півкулі. Серед дубів існують цінні деревні, танідоносні, лікарські та декоративні рослини, деякі з них у минулому широко використовували як харчові.

Дуб у багатьох народів вважають найкрасивішим деревом, і до нього ставляться з пошаною і любов'ю. Недарма латиною дуб так і називається: «гарне дерево» — Кверкус (Quercus), від кельтських слів «quer» — «гарний» і «cuez» — «дерево».

Опис

Осіннє листя дуба звичайного

Плоди дуба — жолуді

Листки і суцвіття дуба червоного

Листя дуба кам'яного

До роду належать переважно великі дерева до 40 метрів заввишки, рідше — низькі дерева або кущі. Стовбур у цих дерев зазвичай товстий, гілки звивисті, кремезні, утворюють широкий намет з листя, який справляє враження потужності і сили.

У Греції та Іспанії відомі дуби з солодкими жолудями. В Україні поширюється дуб червоний, завезений в Європу з Північної Америки в XVII столітті. Особливо гарний він в листопадний період, коли його листя набуває відтінків червоного кольору (на кожному окремому дереві забарвлення може різнитися). Але за споживацькими властивостями, його деревина поступається вітчизняному дубу.

У популяціях дубів поширений сезонний поліморфізм — є літні та зимові біоморфи. У літнього рано розпускається листя, яке восени опадає. У зимового дуба, листя з довгими черешками з'являється пізно, але восени не опадає, а засохле тримається на гілках усю зиму. У коркового вічнозеленого дуба, поширеного у Франції, Іспанії, Італії та на Кавказі, зелене листя не сохне і не опадає щороку, а тримається на гілках кілька років (див. також: Вічнозелений дуб).

Деревина дуба особливо міцна. Дубові колоди, потрапивши у воду, не гниють, а стають чорними і ще міцнішими, утворюючи так званий морений дуб, який дуже цінують у столярних роботах. Дубильні речовини, які містяться в деревині, запобігають гниттю, тож з дуба роблять діжки і паркет.

Дуб починає цвісти на відкритих місцях у двадцять років, а в лісі — в п'ятдесятилітньому віці. Одночасно з листям з'являються повислі сережки з тичинками, по чотири в кожній квітці. На довгих же стеблинках, виростають маточкові квітки по дві-три разом. З цих квіток після запилення утворюються жолуді. Кожен жолудь сидить в круглій чашечці — плюсці.

Листя і зокрема, кора саджанців дуба (полюбляють обгризати зайці), є їжею для численних тварин, деякі з них можуть помітно шкодити (дубова листовійка, жук трубкокрут дубовий та інші).

Поширення в Україні

Дуб — основна лісотвірна порода Лісостепу, добре співіснує в поєднанні з сосною, грабом, ясеном, ялиною, буком (див. також діброва). Росте на більшій частині України, у степу рідше, переважно в долинах річок. Він посідає 27 % площі державного лісового фонду України. Основні заготівлі роблять під час рубок, догляду і головних рубок у Кіровоградській, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Київській, Чернігівській, Полтавській, Сумській, Харківській, Донецькій, Івано-Франківській, Львівській і Чернівецькій областях.

Використання

Найчастіше дуб використовують для виготовлення меблів. Дубові меблі вважають найгарнішими і міцними, водночас, щільна деревина дає змогу прикрасити деякі частини виразним різьбленням. Також міцність і твердість деревини, сприяє виготовленню дрібних кріпильних, але водночас міцних з'єднань. Дуб — одна з небагатьох порід деревини, з якої можна зробити гнуті вироби різного радіусу. Через високий вміст в деревині дубильних речовин, дуб вважають найбільш стійкою до гниття деревиною, серед усіх листяних порід.

До того ж, його використовують у столярно-меблевому і паркетному виробництвах; вагоно-, обозо- судо-, сільгоспмашинобудуванні, для виготовлення бочок під виноградні вина, коньяки. Деревина і кора дуба слугують для отримання дубильних речовин.

У харчуванні

Корейське желе-салат з жолудів дуба

Дуб був першою борошняною рослиною, що її використала для їжі людина. Жолуді містять багато дубильних речовин, тож на смак гіркі. Щоб позбавити гіркоти зібрані восени чи напровесні жолуді, їх чистять, подрібнюють на 6-8 частинок і вимочують два-три дні у воді. Протягом цього часу воду змінюють. В давнину, подрібнені жолуді вкладали в плетені кошики та затоплювали в проточній воді струмків або річок.

Після вимочування жолуді заливають свіжою водою і деякий час проварюють. Далі висушують на сонці, а потім завершують дію у печі або духовці. Висушена крихка маса подрібнюється на крупу в млині, ступі чи крізь м'ясорубку. Зазвичай із жолудяного борошна печуть коржики, оладки та різноманітне печиво. Якщо до такого борошна додати 10—15 % зернового - для в'язкості, то вийде смачний і поживний хліб.

У Франції та Англії в такий спосіб і тепер готують жолудяне борошно та використовують для приготування особливих сортів тістечок, тортів, печива.

Листя дуба застосовують як пряно-ароматний додаток для квашення огірків.

Деякі дуби мають меншу кількість таніну в жолудях, отож позбавити гіркоти їх простіше. Наприклад дуб Келлога, що здавна використовують індіанці в їжу.

У Кореї з жолудів роблять желе доторі-мук (도토리묵, англ. Dotori-muk). Його переважно готують у гірських районах. Жолуді розмелюють на пасту, що має оранжево-коричневий колір. Пасту розмішують у воді, відокремлюючи волокна від крохмалю. Водну суміш з крохмалем час від часу відстоюють, щоб він осів, і змінюють, вилучаючи танін.

Дуб у культурі Кукутень-Трипілля

Вчені-археологи ще за часів СРСР, під час розкопок давніх поселень трипільської культури на землях сучасної Кіровоградщини, знайшли докази того, що тодішні люди розтирали жолуді дуба на борошно. На думку тодішніх радянських науковців, з нього випікали хліб. Хоча відомо, що з борошна жолудів дуба можна виготовляти також напій, який називають «кавою з жолудів».

Дуб як символ

Дуб — символ Перуна, Сонця та інших богів; дерева життя; гордості й міці, сили, довговічності, здоров'я; цілісності; дужого, гарного парубка; нерозважливості.

У багатьох індоєвропейських звичаях існував культ дуба, який вважали священним деревом, оселею богів, небесними воротами, крізь які божество може постати перед людьми. Як і всі дерева, дуб виступає в ролі світового дерева: він символізує світову вісь, що з'єднує верхній та нижній світи, живих та померлих предків, знаменуючи центр Всесвіту. Дуб означав силу, мужність, витривалість, довголіття, родючість, шляхетність, вірність. Це дерево було присвячено верховним богам-громовержцям: у Греції — Зевсу, у Давньому Римі — Юпітеру, у Німеччині — Донару, у литовців — Перкунасу, у слов'ян — Перуну.

Дуб символічно пов'язують із вогнем і блискавкою. На думку Дж. Фрезера, давні люди вважали, що «великий бог неба, предмет їхнього культу, чий жахливий голос долітав до них у гуркоті грому, полюбив дуб більше за інші дерева і часто сходив на нього з грозової хмари у вигляді блискавки, залишаючи на згадку про свою появу розщеплений, обвуглений стовбур та спалене листя. Такі дерева були оточені ореолом слави, оскільки в їхньому руйнуванні бачили руку великого Громовержця». Місце, куди вцілювала блискавка, ставало священним.

Дубові гаї були місцем здійснення обрядів, важливих ритуалів (жертвоприношення, суду, клятьби), в них улаштовувалися свята. Дубова палиця як зброя громовержця чи сонячного бога, свідчила про твердість влади, суворість. Вінок із дубового листя виражав ідею сили, міцності, гідності.

Окрім Зевса, у Стародавній Греції дуб був присвячений також богу Сонця, науки і мистецтв — Аполлону. Дубова гілка означала могутність. Вінком з дубових гілок нагороджували за порятунок життя і військові звитяги. Центром святилища Зевса у Додоні був старий дуб, під яким розташовувалось джерело. За шелестом листя цього дуба пророкували жерці оракула при храмі. Зевсу був присвячений і особливий крилатий дуб, на який було накинуто ковдру із зображенням землі, океану й зірок. У дуб та липу були посмертно перетворені Філемон і Бавкіда, тут дуб виступає як символ подружнього щастя. «Дубовими» німфами були дріади. В Афінах хлопчик, який вимовляв під час елевсінських містерій подружню формулу, увінчувався дубовим листям і тернями. За переказами, у Геракла була дубова палиця. На думку деяких дослідників, з дуба була зроблена щогла корабля аргонавтів.

У Стародавньому Римі дуб означає силу та довголіття. Щороку у дубовому гаю святкувалося весілля Юпітера і Юнони, а на учасниках обряду були вінки з дубового листя. Дубові гілки носили у шлюбних процесіях як знак родючості. Священним вважали й дубове поліно, завдяки йому підтримувався вічний вогонь у храмі Вести.

Дубу відведено місце й у сакральних уявленнях кельтів. Зокрема, під дубом творить свої чари Мерлін. Кельтські жерці, друїди, перетворювали дубові гаї на справжні святилища і культові центри, а дубові гілки використовували в різноманітних ритуальних обрядах. Саме слово «друїд» походить, на думку дослідників, від давньої назви дуба^{[джерело?]}. У віруваннях друїдів дуб символізував вісь світу й пов'язувався із силою та мудрістю. За уявленнями кельтів, усе, що росте на цьому священному дереві, є даром небес. Особливе значення мав образ дуба, увінчаного «золотою гілкою» омели, причому дуб символізує чоловіче начало, а омела — жіноче. В епоху християнізації кельтів, багато церков та монастирів в Ірландії, часто будували неподалік від дібров або окремих дубів.

Вдавнину у слов'ян дуб був символом слов'янського язичницького верховного бога Перуна — володаря вогню та блискавки, покровителя вояків та ковалів. Було також поширене вірування, що у дубах мешкають душі померлих предків. Це уявлення підтверджується відомим фактом давніх поховань у лісах, зокрема, дубових, — на деревах і під деревами. У легендах і казках давніх слов'ян дуб найчастіше є сакральним місцем, із яким пов'язана доля людини і біля якого здійснюються вирішальні для героїв події.

Дуб шанували і як дерево родючості; зберігся звичай садити дубок при народженні дитини. Українці саджали дуб на могилах або в пам'ять про померлих чоловіків — старійшин роду, мудреців народу, видатних суспільно-політичних діячів та полководців. Наприклад, дуб Шевченка в Полтаві — живий пам'ятник Т. Г. Шевченкові, посаджений на спомин про перевезення тіла поета до України полтавською «Громадою» 6 (18) травня 1861 р. в час перепоховання поета біля Канева.

У карпатських слов'ян у старовинній пісні співається:

«В той час, коли не було ні землі, ні неба, тільки одне синє море — серед цього моря стояло два дуби, а на дубах сиділи два голуби; голуби спустилися на дно моря, дістали піску і каменю, з яких і створилися земля, небо і небесні світила».

Про це ж писав римський натураліст Пліній Старший: «…дуби… незаймані століттями, одного віку зі Всесвітом, вони вражають своєю майже безсмертною долею, як найбільше диво світу». Римляни присвячували дуб Юпітеру, через це і жолудь мав назву: «Югланс» (Juglans), тобто «Юпітерів плід».

Існує також стародавній переказ про те, як в одному королівстві жив князь Понтелій з власним сином Дубином. Після смерті батька почав правити його син. Він був дуже жадібний та злий. Він кожного дня страчував з насолодою невинних людей. Мешканцям це дуже не подобалось, та вони не могли протистояти війнам і князю. Тож вони пішли до великої гори їхньої країни, де жив чарівник. Вони прохали допомоги. Чаклун допоміг їм і пішов до князя. Усіх, хто підкорився, він перетворив на жолуді, а самого князя на міцне дерево. Дуб назвали на його честь. І досі цей дуб стоїть в Закарпатській області в Великоберзянському районі під назвою Дідо-Дуб. Йому вже понад 1200 років.

У біблійній традиції дуб — символ гордості й зарозумілості; біля дуба стає царем Азімелах, під дубом сидить Саул, під дубом Іаков закопує чужих богів, на дубі знаходить свій кінець Авессалом. У християн дуб — знак Христа як сили, що проявляється в біді, твердості у вірі й чесноті. За деякими християнськими переказами, хрест розп'яття був зроблено з дуба.

Дуб також національне дерево Англії, Естонії, Франції, Німеччини, Литви, Польщі, США та Сербії. Національна команда Румунії з регбі має символом дуб. Золототе та срібне дубове листя позначає військові звання в збройних силах США.

Дуби-рекордсмени

Дуби — довговічні рослини, отож деякі з них доживають до двох тисяч років, а столітні дуби трапляються дуже часто.

• У Дитячому парку у Сімферополі можна побачити 500-річний дуб «Богатир Тавриди». Обіймище його близько 6 м, а розмах крони досягає 30 м.
• З часів Запорозької Січі в селі Верхня Хортиця зберігся 700-річний дуб. Його так і називають Запорозьким дубом. Стовбур цього велетня завширшки 6 м 32 см, коріння розрослося на 100 метрів, крона сягає 30 м завширшки. Запорізький дуб, згідно з переказами, був свідком того, як козацтво писало під ним листа турецькому султанові.
• Найдавніший серед українських дубів — Юзефінський дуб, який росте в Рокитнянському районі Рівненської області, велетневі понад 1300 років.
• Інший серед українських дубів довгожителів — Дуб Чемпіон, який росте в Великоберезнянському районі Закарпатської області. Давній пам'ятці природи близько 1300 років.
• У місті Сент (Франція) ріс один з найстаріших дубів Європи, заввишки 20 м, з діаметром стовбура 9 м, з дуплом завширшки з невеличку кімнату — 4 м. У його тіні відпочивали легіони Цезаря.
• Найстаріший дуб в Європі охороняється в Зарасайському районі Утенського повіту Литви. Це Стелмузький Дуб, якому близько двох тисяч років.

Цікаві факти

• Серед переможців Всеукраїнського конкурсу «Національне дерево України» дуби посіли такі місця:
  • 3-тє місце в номінації «Найстаріше дерево України» посів 1300-річний Дуб Чемпіон.
  • 2-ге місце в номінації «Меморіальне дерево України» посіли три 1000-річні Дуби Тараса Шевченка.
  • 3-тє місце в номінації «Меморіальне дерево України» посів 1000-річний Дуб Максима Залізняка.
  • 1-ше місце в номінації «Історичне дерево України» посів 700-річний Запорозький дуб.
  • 1-ше місце в номінації «Історичне дерево України» посів 1000-річний Юзефінський дуб.
  • 1-ше місце в номінації «Естетично цінне дерево України» посів 900-річний Дуб Ґрюневальда.
  • 3-тє місце в номінації «Естетично цінне дерево України» посів 800-річний Монастирський Дуб.
• Грибниці багатьох грибів пов'язані з коренями дерев. Грибні нитки проходять під шкірку коренів. До того ж виявляється, що корені дерев із грибниці висмоктують воду з мінеральними речовинами, а грибниця з коренів — цукор. Нитки гриба ніби замінюють кореням кореневі волоски. Дослідами встановлено, що дерева, як-от дуб і бук, без грибів погано ростуть. Співжиття гриба і коренів дерева називають мікоризою.
• Фітонциди листя дуба вбивають стійкий мікроб — дизентерійну паличку.
• У Карпатах знайдено викопні рештки 30 видів дуба; зараз в Карпатах їх є 8 видів.
• На честь цих дерев названо астероїд 8643 Кверкус.

• 
  Тисячолітній дуб-велетень в селі Борлінгаус (лат. Borlinghausen) землі Північний Рейн — Вестфалія, Німеччина
• 
  Старий дуб у Забабурзі, Німеччина
• 
  1000-річний дуб (Quercus robur) у Бельгії
• 
  1000-річний дуб у Ньобденіц (нім. Nöbdenitz) в Тюрингії, Німеччина
• 
  1100-річний дуб Максима Залізняка в урочищі Холодний Яр Черкаської області
• 
  Дуб «d'Allouville-Bellefosse» - найстаріший дуб у Франції. Він датується IX століттям.
• 
  Хоробрий Дуб — один з найстаріших дубів у Польщі
• 
  Кора коркового дуба
• 
  Переріз стовбура Quercus robur
• 
  Зрізаний Дуб звичайний

Види

1. Quercus acerifolia
2. Quercus acherdophylla
3. Quercus acrodonta
4. Quercus aculcingensis
5. Quercus acuta
6. Quercus acutangula
7. Quercus acutifolia
8. Quercus acutissima — дуб найгостріший
9. Quercus aerea
10. Quercus afares
11. Quercus affinis
12. Quercus agrifolia
13. Quercus ajoensis
14. Quercus alba
15. Quercus albicaulis
16. Quercus albocincta
17. Quercus aliena
18. Quercus alnifolia
19. Quercus alpescens
20. Quercus annulata
21. Quercus aquifolioides
22. Quercus arbutifolia
23. Quercus argentata
24. Quercus argyrotricha
25. Quercus ariifolia
26. Quercus aristata
27. Quercus arizonica
28. Quercus arkansana
29. Quercus asymmetrica
30. Quercus aucheri
31. Quercus augustini
32. Quercus auricoma
33. Quercus austrina
34. Quercus austrocochinchinensis
35. Quercus baloot
36. Quercus bambusifolia
37. Quercus baniensis
38. Quercus baolamensis
39. Quercus baronii
40. Quercus barrancana
41. Quercus bawanglingensis
42. Quercus bella
43. Quercus benthamii
44. Quercus berberidifolia
45. Quercus bicolor
46. Quercus bidoupensis
47. Quercus blakei
48. Quercus blaoensis
49. Quercus boyntonii
50. Quercus braianensis
51. Quercus brandegeei
52. Quercus brandisiana
53. Quercus brantii
54. Quercus breedloveana
55. Quercus brenesii
56. Quercus brevicalyx
57. Quercus breviradiata
58. Quercus buckleyi
59. Quercus calophylla
60. Quercus camusiae
61. Quercus canariensis
62. Quercus canbyi
63. Quercus candicans
64. Quercus carmenensis
65. Quercus castanea
66. Quercus castaneifolia
67. Quercus cedrosensis
68. Quercus centenaria
69. Quercus cerris
70. Quercus championii
71. Quercus chapmanii
72. Quercus charcasana
73. Quercus chartacea
74. Quercus chenii
75. Quercus chevalieri
76. Quercus chihuahuensis
77. Quercus chimaltenangana
78. Quercus chinantlensis
79. Quercus chrysocalyx
80. Quercus chrysolepis
81. Quercus chrysotricha
82. Quercus chungii
83. Quercus ciliaris
84. Quercus coahuilensis
85. Quercus coccifera
86. Quercus cocciferoides
87. Quercus coccinea — дуб шарлатовий
88. Quercus coffeicolor
89. Quercus conduplicans
90. Quercus confertifolia
91. Quercus congesta
92. Quercus conspersa
93. Quercus convallata
94. Quercus conzattii
95. Quercus copeyensis
96. Quercus cornelius-mulleri
97. Quercus corrugata
98. Quercus cortesii
99. Quercus costaricensis
100. Quercus crassifolia
101. Quercus crassipes
102. Quercus crenata
103. Quercus crispifolia
104. Quercus crispipilis
105. Quercus cualensis
106. Quercus cubana
107. Quercus daimingshanensis
108. Quercus dalechampii — дуб золотистий
109. Quercus dankiaensis
110. Quercus delavayi
111. Quercus delgadoana
112. Quercus delicatula
113. Quercus deliquescens
114. Quercus dentata
115. Quercus depressa
116. Quercus depressipes
117. Quercus deserticola
118. Quercus devia
119. Quercus dilacerata
120. Quercus dinghuensis
121. Quercus disciformis
122. Quercus diversifolia
123. Quercus dolicholepis
124. Quercus dongfangensis
125. Quercus donnaiensis
126. Quercus douglasii
127. Quercus dumosa
128. Quercus durata
129. Quercus durifolia
130. Quercus edithiae
131. Quercus eduardi
132. Quercus edwardsiae
133. Quercus elevaticostata
134. Quercus ellipsoidalis
135. Quercus elliptica
136. Quercus elmeri
137. Quercus emoryi
138. Quercus engelmannii
139. Quercus engleriana
140. Quercus eumorpha
141. Quercus fabrei
142. Quercus faginea
143. Quercus falcata
144. Quercus fimbriata
145. Quercus floccosa
146. Quercus flocculenta
147. Quercus floribunda
148. Quercus frainetto
149. Quercus franchetii
150. Quercus frutex
151. Quercus fuliginosa
152. Quercus fulva
153. Quercus furfuracea
154. Quercus fusiformis
155. Quercus gaharuensis
156. Quercus galeanensis
157. Quercus gambelii
158. Quercus gambleana
159. Quercus garryana
160. Quercus gemelliflora
161. Quercus geminata
162. Quercus georgiana
163. Quercus germana
164. Quercus ghiesbreghtii
165. Quercus gilliana
166. Quercus gilva
167. Quercus glabrescens
168. Quercus glauca
169. Quercus glaucescens
170. Quercus glaucoides
171. Quercus gomeziana
172. Quercus gracilenta
173. Quercus gracilior
174. Quercus grahamii
175. Quercus gravesii
176. Quercus greggii
177. Quercus griffithii
178. Quercus grisea
179. Quercus gulielmitreleasei
180. Quercus gussonei
181. Quercus guyavifolia
182. Quercus hainanica
183. Quercus handeliana
184. Quercus hartwissiana
185. Quercus havardii
186. Quercus helferiana
187. Quercus hemisphaerica
188. Quercus hinckleyi
189. Quercus hintonii
190. Quercus hintoniorum
191. Quercus hirtifolia
192. Quercus honbaensis
193. Quercus hondae
194. Quercus hui
195. Quercus huicholensis
196. Quercus humboldtii
197. Quercus hypargyrea
198. Quercus hypoleucoides
199. Quercus hypophaea
200. Quercus hypoxantha
201. Quercus ichnusae
202. Quercus ignaciensis
203. Quercus ilex — дуб кам'яний
204. Quercus ilicifolia
205. Quercus iltisii
206. Quercus imbricaria — дуб черепицевий
207. Quercus incana
208. Quercus infectoria
209. Quercus inopina
210. Quercus insignis
211. Quercus intricata
212. Quercus invaginata
213. Quercus ithaburensis
214. Quercus jenseniana
215. Quercus jinpinensis
216. Quercus john-tuckeri
217. Quercus jonesii
218. Quercus juergensenii
219. Quercus kelloggii — дуб Келлога
220. Quercus kerangasensis
221. Quercus kerrii
222. Quercus kinabaluensis
223. Quercus kingiana
224. Quercus kiukiangensis
225. Quercus kongshanensis
226. Quercus kotschyana
227. Quercus kouangsiensis
228. Quercus laceyi
229. Quercus laeta
230. Quercus laevis
231. Quercus lamellosa
232. Quercus lanata
233. Quercus lancifolia
234. Quercus langbianensis
235. Quercus laurifolia
236. Quercus laurina
237. Quercus laxa
238. Quercus leiophylla
239. Quercus lenticellata
240. Quercus liaoi
241. Quercus libani
242. Quercus liboensis
243. Quercus liebmannii
244. Quercus lineata
245. Quercus litseoides
246. Quercus lobata — дуб лопатевий
247. Quercus lobbii
248. Quercus lodicosa
249. Quercus longinux
250. Quercus longispica
251. Quercus look
252. Quercus lowii
253. Quercus lungmaiensis
254. Quercus lusitanica
255. Quercus lyrata
256. Quercus macdougallii
257. Quercus macranthera — дуб великопиляковий
258. Quercus macrocalyx
259. Quercus macrocarpa — дуб великоплодий
260. Quercus macvaughii
261. Quercus magnoliifolia
262. Quercus magnosquamata
263. Quercus mannifera
264. Quercus manzanillana
265. Quercus margarettae
266. Quercus marilandica
267. Quercus marlipoensis
268. Quercus martinezii
269. Quercus meavei
270. Quercus meihuashanensis
271. Quercus melissae
272. Quercus merrillii
273. Quercus mespilifolia
274. Quercus mexia
275. Quercus mexicana
276. Quercus michauxii
277. Quercus microphylla
278. Quercus minima
279. Quercus miquihuanensis
280. Quercus miyagii
281. Quercus mohriana
282. Quercus mongolica — дуб монгольський
283. Quercus monimotricha
284. Quercus monnula
285. Quercus montana
286. Quercus morii
287. Quercus motuoensis
288. Quercus muehlenbergii
289. Quercus mulleri
290. Quercus multinervis
291. Quercus myrsinifolia
292. Quercus myrtifolia
293. Quercus nigra
294. Quercus ningangensis
295. Quercus ningqiangensis
296. Quercus nivea
297. Quercus nixoniana
298. Quercus oblongata
299. Quercus oblongifolia
300. Quercus obtusanthera
301. Quercus obtusata
302. Quercus ocoteifolia
303. Quercus oglethorpensis
304. Quercus oidocarpa
305. Quercus oleoides
306. Quercus oocarpa
307. Quercus opaca
308. Quercus orocantabrica
309. Quercus oxyodon
310. Quercus oxyphylla
311. Quercus pachucana
312. Quercus pachyloma
313. Quercus pacifica
314. Quercus pagoda
315. Quercus palmeri
316. Quercus palustris — дуб болотяний
317. Quercus panamandinaea
318. Quercus pannosa
319. Quercus parvula
320. Quercus patkoiensis
321. Quercus paxtalensis
322. Quercus pauciradiata
323. Quercus peduncularis
324. Quercus peninsularis
325. Quercus pennivenia
326. Quercus pentacycla
327. Quercus percoriacea
328. Quercus perpallida
329. Quercus petelotii
330. Quercus petraea — дуб скельний
331. Quercus phanera
332. Quercus phellos
333. Quercus phillyreoides
334. Quercus pinbianensis
335. Quercus pinnativenulosa
336. Quercus planipocula
337. Quercus platycalyx
338. Quercus poilanei
339. Quercus polymorpha
340. Quercus pontica
341. Quercus porphyrogenita
342. Quercus potosina
343. Quercus praeco
344. Quercus pringlei
345. Quercus prinoides
346. Quercus protoroburoides
347. Quercus pseudosetulosa
348. Quercus pseudoverticillata
349. Quercus pubescens — дуб пухнастий
350. Quercus pumila
351. Quercus pungens
352. Quercus purulhana
353. Quercus pyrenaica
354. Quercus quangtriensis
355. Quercus radiata
356. Quercus ramsbottomii
357. Quercus rehderiana
358. Quercus rekonis
359. Quercus repanda
360. Quercus resinosa
361. Quercus rex
362. Quercus robur — дуб звичайний
363. Quercus robusta
364. Quercus rotundifolia
365. Quercus rubra — дуб червоний
366. Quercus rubramenta
367. Quercus rugosa
368. Quercus runcinatifolia
369. Quercus rupestris
370. Quercus rysophylla
371. Quercus sadleriana
372. Quercus saei
373. Quercus salicifolia
374. Quercus salicina
375. Quercus saltillensis
376. Quercus sanchezcolinii
377. Quercus sapotifolia
378. Quercus sarahmariae
379. Quercus saravanensis
380. Quercus sartorii
381. Quercus schottkyana
382. Quercus schultzei
383. Quercus scytophylla
384. Quercus sebifera
385. Quercus seemannii
386. Quercus segoviensis
387. Quercus semecarpifolia
388. Quercus semiserrata
389. Quercus semiserratoides
390. Quercus senescens
391. Quercus serrata
392. Quercus sessilifolia
393. Quercus setulosa
394. Quercus shanxiensis
395. Quercus shennongii
396. Quercus shingjenensis
397. Quercus shumardii
398. Quercus sichourensis
399. Quercus sicula
400. Quercus sideroxyla
401. Quercus similis
402. Quercus sinuata
403. Quercus skinneri
404. Quercus sororia
405. Quercus spinosa
406. Quercus splendens
407. Quercus steenisii
408. Quercus stellata
409. Quercus stenophylloides
410. Quercus stewardiana
411. Quercus striatula
412. Quercus suber — дуб корковий
413. Quercus subsericea
414. Quercus subspathulata
415. Quercus sumatrana
416. Quercus supranitida
417. Quercus tarahumara
418. Quercus tardifolia
419. Quercus tarokoensis
420. Quercus texana
421. Quercus thomsoniana
422. Quercus thorelii
423. Quercus tiaoloshanica
424. Quercus tinkhamii
425. Quercus tomentella
426. Quercus tomentosinervis
427. Quercus tonduzii
428. Quercus toumeyi
429. Quercus toxicodendrifolia
430. Quercus treubiana
431. Quercus trojana
432. Quercus trungkhanhensis
433. Quercus tsinglingensis
434. Quercus tuberculata
435. Quercus tuitensis
436. Quercus tungmaiensis
437. Quercus turbinella
438. Quercus undata
439. Quercus ungeri
440. Quercus urbanii
441. Quercus utilis
442. Quercus uxoris
443. Quercus vacciniifolia
444. Quercus valdinervosa
445. Quercus vallicola
446. Quercus variabilis
447. Quercus vaseyana
448. Quercus velutina
449. Quercus verde
450. Quercus vestita
451. Quercus vicentensis
452. Quercus viminea
453. Quercus virginiana
454. Quercus vulcanica
455. Quercus welshii
456. Quercus wislizeni
457. Quercus wutaishanica
458. Quercus xalapensis
459. Quercus xanthoclada
460. Quercus xanthotricha
461. Quercus xuanliensis
462. Quercus xylina
463. Quercus yiwuensis
464. Quercus yonganensis
465. Quercus yongchunana

Див. також

• Дуб Чемпіон
• Юзефінський дуб
• Дідо-дуб
• Дідодуб (пам'ятка природи)
• Ветерани рослинного світу України

Джерела

• Головне про символи: Дуб на сайті Культурного центру «Новий Акрополь» [Архівовано 3 жовтня 2008 у Wayback Machine.].
• ДУБ [Архівовано 22 січня 2018 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія

Посилання

• Дуб // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 386-388. — 1000 екз.